До влади має прийти людина, для якої гроші не будуть цінністю. Яка здатна приймати жорсткі рішення й апелювати напряму до народу

0
361

Україні, щоб «вести м’яч», потрібна стратегія

Потрібна хоча б ініціатива. Є Захід і є наше корумповане керівництво, на яке можуть давити.

Не маємо навіть власних цілей. Яка наша ціль щодо Донбасу?

Одні кажуть: звільнити. Й одразу запитують, хто оплатить його відновлення. Інші – не звільняти, бо це задорого.

Влада мовчить.

Мінський процес – по суті заморожування конфлікту. Чотири роки нічого не відбувається. Окрім того, що майже щодня гинуть люди. Досі не знаємо, що вважати перемогою. Коли війна закінчиться і там під синьо-жовтими прапорами сидітимуть Захарченко і ті, хто в нас стріляв, – це не буде перемога. Однак Мінськ пропонує саме це. Припиниться стрілянина, але не війна. Залишаться ті ж люди, з їхніми судами і прокуратурами, «народною міліцією» й неконтрольованими кордонами.

Мінськ – це фактично визнання конфлікту внутрішнім. Вимагає змін до Конституції, оголошення амністії, проведення виборів. Усе маємо робити ми. А Росія – нічого.

Який формат міг би стати альтернативою йому?

– Треба назвати все своїми іменами, а Росію – агресором. І вимагати від держав – гарантів Будапештського меморандуму виконувати свої зобов’язання.

Хто винен у такій ситуації?

– Усі українські керівники. Від Леоніда Кравчука, який віддав ядерну зброю, до Петра Порошенка, який не виконав свій конституційний обов’язок і 2014 року не оголосив воєнний стан.

Винні наші еліти – жадібні, з комплексом меншовартості. Бачать в Україні лише територію для отримання грошей. Винен народ, який ці еліти постійно приводить до влади. Як це змінити?

– До влади має прийти людина, для якої гроші не будуть цінністю. Яка здатна приймати жорсткі рішення й апелювати напряму до народу.

Сергій Гармаш

Джерело

LEAVE A REPLY